Державний професійно-технічний
навчальний заклад
«Краматорський центр професійно-технічної освіти»

м.Краматорськ


Меню сайту

Календар свят. Мова, граматика, спілкування
Оцініть наш центр
Всего ответов: 984

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРАМАТОРСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ»

 

 

 

 

Затверджено:

Заст. директора з НР

Корольова Н.О.

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 на тему:

«Життєвий та творчий шлях Олександра Блока»

 

 

 

Розробила:

викладач зарубіжної літератури

Хитра А. В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Краматорськ, 2015

ВСТУП

 

«Творчість великих митців є завжди чудовий сад із квітами та реп’яхами, а не гарний парк з утрамбованими стежками…»

Олександр Блок

Початок ХХ ст., незважаючи на значні історичні, соціальні катаклізми, ознаменований у російській літературі «срібною добою». Про цей феномен , про долю митців того часу буде йти мова на занятті, а саме  про яскравого представника цієї доби О. Блока. На уроці ми ознайомимось з поняттям «срібна доба» та  розглянемо життєвий та творчий шлях письменника.

Метою даної методичної роботи є аналіз провідних напрямів та течій «срібної доби», а також ознайомлення з  представниками цієї доби. 

         На межі ХІХ  - ХХ століть в російській літературі, як і в більшості європейських літератур, провідну роль відіграють модерністські течії, які найбільш яскраво виявились у поезії. Епоху модернізму в російській літературі називають «срібною добою». Специфіка «срібної доби» полягає в тому, що здійснюючи творчі пошуки на загальних засадах модернізму в кінці ХІХ століття письменники на початку ХХ століття  повинні були самовизначатись щодо актуальних проблем епохи. Це позначилось на долі й творчості багатьох діячів «срібної доби». Дехто сприймав революційні події як трагедію свого народу і власну, інші розуміли неминучість цієї катастрофи і закликали до морального очищення людини й суспільства, треті відверто пов’язали свою творчість з ідеями соціальної революції (наприклад – В. Маяковський). Досягнення  «срібної доби» важко переоцінити, бо жодна європейська література не дала в цей час такого розмаїття поетичних індивідуальностей, як російська література  «срібної доби», жодна європейська література не зазнавала й такої трагедії.

На жаль, доля більшості представників «срібної доби» російської поезії виявилася трагічною. Багато випробувань випало на їх долю, вони жили за складних часів, що вимагали від людини міцності духу, мужності протистояти натиску ідеології. Їхні твори стали втіленням трагічного щастя існування людини, наділеної даром поетичного слова, здатної як найповніше відобразити в творчості всі радощі і тривоги епохи.

           Представники «срібної доби» або загинули у вирі революцій, воєн і репресій, або були змушені залишити батьківщину, емігрувати, або опинилися у «внутрішній еміграції». Твори письменників не друкували, забороняли, їх викреслювали з пам’яті цілих поколінь співвітчизників.

Отже, «срібна доба» російської поезії потонула в «кривавій добі» сталінського терору...

Однак «рукописи не горять», тож попри вилучення, усупереч десятиліттям замовчування творів заборонених письменників нарешті знайшли дорогу до читача. І нині ми можемо насолоджуватися поетичними обріями творчості О. Блока та А. Ахматової, В. Маяковського і Б. Пастернака, О. Мандельштама і М. Цвєтаєвої... «Срібна доба» відкрила нові можливості поезії, які не вичерпувались вказаними літературними течіями. Багато поетів шукали своїх власних шляхів, не пов'язуючи себе з певним напрямом, але в їх творчості відобразились загальні пошуки модернізму в царині поезії.

Тема уроку: Життєвий та творчий шлях О. Блока.

Мета уроку:ознайомити учнів з провідними модерністськими, авангардистськими напрямами й течіями «срібної доби», їх представниками, із творчістю О. Блока; навчити аналізувати поетичні твори, висловлювати свої думки про них;

Виховна:     виховувати любов до поезії, естетичні смаки, художнього слова;

Розвиваюча: розвивати навички визначення головних рис, особливостей різних літературних напрямів у творчості

Тип уроку:            урок засвоєння нових знань

Методи навчання та прийоми роботи: колективна робота з групою

Міжпредметні зв’язки: історія, географія

Обладнання і наочність: портрет письменника, ілюстративні матеріали.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент (перевірка присутності та підготовки учнів до уроку). Привітання

ІІ. Оголошення теми та мети уроку: життєвий та творчий шлях О. Блока

IІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда з учнями:

1.Чому період розвитку російської культури на межі ХІХ-ХХ століття називається «срібною добою»?

2. Назвіть провідні напрями та течії у російській поезії на початку XX століття. Які з них вам відомі з історії західної літератури?

3. Схарактеризуйте основні тенденції у російському символізмі та етапи його розвитку. Розкрийте найсуттєвіші особливості естетики російських символістів.

4. Як склалася доля російської культури після жовтня 1917 року?

(учні дають відповідь на поставлені питання)

ІV. Розгляд нового матеріалу: (подання лекції)

О. Блок – одна з найяскравіших зірок на небосхилі поезії «Срібної доби». Для багатьох своїх сучасників – майстрів слова, критиків, величезної аудиторії читачів – він був культовою постаттю. У ньому бачили обраного долею спадкоємця російської лірики XIX ст. і відкривача шляхів поезії XX століття, лицаря Прекрасної Дами і митця, зачарованого «музикою революції», уособлення поезії та медіума, який відтворював у своїх художніх картинах «нетутешній» світ. Деякі твердження у цьому хвалебному хорі, здавалося, заперечували одне. Скажімо, якщо талановитий критик Ю. Тинянов висував тезу: «Блок – найбільша тема Блока», по суті зводячи творчість митця до літопису його власного внутрішнього життя, то поетеса А. Ахматова називала автора «Віршів про Прекрасну Даму» «трагічним тенором епохи», наголошуючи на тому, що мистецтво Блока насамперед увиразнювало «дух часу». Втім, жодного протиріччя тут немає.

Принаймні сам Блок був переконаний, що повнота творчості досягається лише тоді, коли «особистісний» і «епохальний» її зміст збігаються: «…розквіт поезії: поет знайшов себе і разом з тим влучив у свою епоху. Відтак моменти його особистого життя перебігають синхронно з моментами його століття, які, у свою чергу, є одночасними з моментами творчості. Тут така легкість і плавність, наче в ідеальній системі зубчатих колес». Саме таким поетом був О. Блок.

Він став для сучасників уособленням найкращих здобутків «срібного віку» російської поезії, визнаним главою російського символізму і одним з найвизначніших представників російської поезії загалом.

Життя Блока небагате на зовнішні події.  Він народився в Петербурзі, у сім’ї, що належала до кола старої російської інтелігенції (батько— професор-юрист, дід О. Бекетов — знаменитий біолог, ректор Петербурзького університету, мати, бабуся, тітки — письменниці й перекладачки). У гостинному домі Бекетових хлопчик був загальним улюбленцем. Атмосфера високоосвіченої дворянської родини, «оранжерейне» домашнє виховання, тривалі прогулянки з дідом поблизу підмосковного маєтку Шахматове, спілкування з рідними, захопленими літературою, створили сприятливі умови для вільного розвитку поетичної душі Саші. Найбільший вплив на нього справила мати, для якої він був єдиною розрадою, центром і сенсом життя. Вона долучила сина до свого внутрішнього світу, творів вітчизняної культури та кола своїх читацьких уподобань.

Виховувався в родині діда, закінчив гімназію (1891-1989), а потім юридичний факультет Петербурзького університету (1898-1901). Змалку почав писати вірші, а справжній поштовх до творчості відчув після знайомства влітку 1898 р. з донькою знаменитого хіміка Д. Менделєєва Любов’ю Дмитрівною. Згодом вона стане його дружиною, а її образ знайде відображення в понад 800 поезіях Блока.

Літературний дебют Блока відбувся в 1903 р. в журналі «Новий шлях», де був опублікований цикл із 10-ти віршів поета. Уже першими збірками Блок здобув надзвичайну популярність і одразу висунувся в число провідних поетів сучасності. Постійно поет живе в Петербурзі, улітку найчастіше — у родовому маєтку в Шахматово. У 1909, 1911 і в 1913 рр. здійснює закордонні мандрівки (Італія, Франція, Німеччина). Улітку 1916 р. Блок був призваний у діючу армію і служив в інженерно-будівельній дружині, яка зводила фортифікаційні укріплення у прифронтовій смузі, у районі Пінська. Після революції 1917 р. Блок деякий час працював у Надзвичайній слідчій комісії, яка розслідувала діяльність царського уряду. Ставлення до обох російських революцій у Блока було неоднозначним. З одного боку, він симпатизував декларованим ними прагненням до демократичних перетворень, але, з іншого боку, симпатії Блока були значною мірою ідеалізовані: революцію він сприймав крізь призму своїх містичних теорій про загибель старого світу і народження нової ери — гуманізму.

В останні роки життя Блок займається культурно-просвітницькою діяльністю, працює в Державній комісії у справах видання класиків, у видавництві «Всесвітня література», у Великому драматичному театрі, у Спілці поетів. Твереза оцінка революційної дійсності, її трагічна розбіжність з уявленнями Блока про «новий світ» викликають у ньому глибоку душевну депресію. У квітні 1921 р. Блок важко захворює (запалення серцевих клапанів, яке супроводжується психічним розладом), а 7 серпня того ж року помирає. Його смерть сучасники сприйняли як кінець епохи, етапний і трагічний злам культурного розвитку Росії.

Поезія Блока становить вершину російського символізму. Вона значна за обсягом і різноманітна за тематикою та ліричним пафосом. Три книги своїх віршів: «Вірші про Прекрасну Даму», «Несподівана радість», «Снігова ніч» сам Блок розглядає як своєрідну автобіографічну трилогію. У загальній еволюції власної поетичної біографії Блок відповідно виділяє три хронологічні етапи: містична «теза» (1900-1903), скептична «антитеза» (1904-1907) і «синтеза» (творчість після 1907 р., в якій центральне місце відводиться віршам про Росію).

Символічна перспектива образу Прекрасної Дами має на увазі божественне, вічно жіноче начало, яке проникає в наш світ і відроджує його. Блок наслідує вчення В. Соловйова з його містичними пророцтвами. У циклі ім’я Прекрасної Дами асоціюється для поета і з багатьма іншими символічно значимими образами: Вічною Весною, Вічною Надією, Вічною Жоною, Вічно Юною, Недосяжною, Незрозумілою, Незрівнянною, Володаркою, Царівною, Берегинею, Сутінковою Потаємною Дівою.

Друга книга, що увібрала в себе вірші 1904-1908 рр., складається із 7-ми поети­чних циклів «Бульбашки землі», «Нічна фіалка», «Різні вірші», «Місто», «Снігова ма­ска», «Фаїна», «Вільні думки». Головний пафос книги, викликаний душевною кризою, сумнівом поета щодо здійсненності тих ідеалів, які він пов’язував з образом Прекрасної Дами. Причиною кризи стали також і події першої російської революції, які не підтвердили пророцтва щодо близької вселенської катастрофи та очікуваного приходу Небесної Царівни, й ідейні непорозуміння із дружиною.

Третя книга, що вбирає вірші 1907-1916 рр., складається з циклів «Страшний світ», «Помста», «Ямби», «Італійські вірші», «Різні вірші», «Арфи і скрипки», «Кармен», «Солов’їний сад», «Батьківщина», «Про що співає вітер». Провідним мотивом нової книги стає напружена внутрішня боротьба, яка точиться між світлими і темними силами в душі поета і, зрештою верх отримують світлі сили, у поета з’являється зацікавленість життям, його злободенними потребами і проблемами.

V. Закріплення набутих знань: робота в групах

(Виразне читання та історія створення найвідоміших віршів поета)

І група

«Незнайома» (1906). Вірш увійшов до збірки «Несподівана Радість» (1907), яку сам Блок оцінював як «перехідну книгу», тобто таку, в якій поряд із містичними на­строями очікування вселенського оновлення і приходу Прекрасної Дами починають звучати й настрої розчарування і зневіри в декларованих ідеалах. «Незнайома» була написана 24 квітня 1906 року і відразу ж стала одним із найбільш знаменитих віршів Блока. «Незнайома» вразила не лише шанувальників і знайомих поета. Сам Блок також довгий час, за свідченням сучасників, перебував під своєрідною «магією» її впливу. Тематично «Незнайома» Блока розпадається на дві частини. У першій частині (перша — шоста строфи) описується реальний світ, у другій частині (сьома — тринадцята строфи) — світ ілюзій, виявлений через образ таємничої Незнайомої. Ситуативне тло, на якому розгортається сюжет твору, — це уявна зустріч у заміському ресторанчику ліричного героя з таємничою жінкою, образ якої він у своїй уяві наділяє романтичними і містичними рисами. (виразне читання вірша «Незнайома»)

ІІ група

«Про доблесті, про подвиги, про славу…» (1908). За формою вірш є монологом, з яким ліричний герой звертається до уявної співрозмовниці, коханої, яка пішла від нього, залишивши про себе лише спогади, матеріалізовані в образі «лиця в оправі», що його зберігає на своєму столі герой. Основна тема вірша — муки кохання, що зринають у спогадах ліричного героя, при цьому локалізовані в межах цієї теми образи виразно інтертекстуальні, тобто явно спрямовані на смислове співставлення з іншим твором на тему кохання, а саме знаменитим пушкінським віршем «Я пам’ятаю мить чудову». Утім, є й суттєва відмінність між обома творами. Якщо у творі Пушкіна драма, яку переживає герой — це інтимна «серцева» травма з оптимістичним, світлим фіналом, то у Блока вона символічно співвідноситься із драмою цілого поетичного покоління символістів, містичні очікування яких на прихід Прекрасної Дами не виправдались. Тому фінал твору звучить песимістично: ліричний герой Блока усвідомлює неможливість нової «чудової миті». (виразне читання учнем вірша  «Про доблесті, про подвиги, про славу…»).

ІІІ група

«Весно, весно, без меж і без краю…» (1907). Вірш відкриває цикл «Закляття вогнем і темрявою» і становить одну із провідних його тем. Вірш побудований у формі ліричного монологу, адресованого через риторичне звертання до весни. Весна — центральний образ вірша, який виявляє кілька символічних значень. Передусім з образом весни асоціативно співвіднесене кохання ліричного героя до жінки, постать якої з’являється у вірші лише епізодично, але забарвлює своїм образом його схвильовану емоційну атмосферу, мотивує п’янкість почуттів і поривань героя. Але крізь образ кохання у вірші проступає й інше, більш глибоке символічне значення весни, її образ символізує життя і одночасно ставлення до нього з боку поета.

(виразне читання вірша «Весно, весно, без меж і без краю…»)

VІ. Підсумок уроку

Запитання на закріплення:

–   Які збірки були написані О. Блоком?

–   Назвіть вірші поета.

–   Хто з українських поетів перекладав поезії О. Блока?

VІІ. Оцінювання учнів.

VІІІ. Пояснення домашнього завдання.  

ІХ. Домашнє завдання: Виразне читання віршів поета.

ВИСНОВОК

 

О. Блок - одна з найяскравіших зірок на небосхилі поезії «срібної доби». Для багатьох своїх сучасників - майстрів слова, критиків, величезної аудиторії читачів - він був культовою постаттю. У ньому бачили обраного долею спадкоємця російської лірики XIX ст., лицаря Прекрасної Дами і митця, зачарованого «музико революції», уособлення поезії та медіума, який відтворював своїх художніх картинах «нетутешній» світ. Моменти його особистого життя перебігають синхронно з моментами його століття, які у свою чергу є одночасними з моментами творчості.

У своєму творчому розвитку О. Блок пройшов кілька етапів. Перший період, відзначений захопленням спадщиною В. Соловйова, поет виступив передусім «лицарем Прекрасної Дами», в образі якої оспівував Вічну Жіночність. Ідея Вічножіночного звучала і в подальшій творчості митця: галерея центральних жіночих образів блоківської лірики представляла по суті різні її іпостасі. Разом з тим ранні поетичні цикли відбивали «нічний бік» душі ліричного героя, його трагічне роздвоєння між «світлом» (ідеалом) та «пітьмою» (внутрішнім хаосом, небезпечними пристрастями, потягом до саморуйнації).

          Другий етап позначився рішучим поворотом поета до реального світу. Створені Блоком картини земної дійсності були забарвлені пафосом заперечення та апокаліптичними передчуттями. У цей період інтенсивно розвивається блоківська урбаністика.

Вихід митця на нові обрії був пов’язаний із віднайденим почуттям єдності з життєвою та народною стихіями, з історією та сучасністю його батьківщини.пріоритетного значення на цьому етапі набула тема історичних катастроф і зокрема, тема російської революції. Саме таким поетом був О. Блок.

На уроці учні ознайомилися з основними напрямами й течіями «срібної доби», їх представниками, із творчістю О. Блока та навчилися  аналізувати поетичні твори, висловлювати свої думки про них.

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1. Михайлов А.А. Вивчення творчості А. А. Блоку. М.: Молода гвардія, 1988 р. 

2. Абрамов А.С. Блоку А.А. Життя і творчість. М., , 1976 р. 

3.Просвіріна І.Ю. Блок А.А. ЖЗЛ. М.: Молода гвардія, 1988 р.

4. Блок А.А. Вибране. М., Молода гвардія, 1988 р.

Вхід на сайт
E-mail:
Пароль:



Останні новини

MON  napnu   ptoinua pedpressa


Яндекс.Метрика